Зімбабве

Зімбабве — край, де Замбезі зривається в прірву. Водоспад Вікторія, Мосі-оа-Тунья, «дим, що гримить», — один із найвеличніших водоспадів світу, спільна із Замбією пам’ятка Світової спадщини ЮНЕСКО. Зімбабвійський берег дивиться на найдовший відтинок водоспаду: стежка тропічним лісом у бризках веде від одного оглядового майданчика до іншого. Бризки видно здалеку, а в повню з’являється місячна веселка. Поруч — містечко Вікторія-Фолз; нижче річка петляє ущелинами, як-от ущелина Батока, вище — прогулянки Замбезі на заході сонця й польоти гелікоптером над водоспадом.

Далі — Хванге, найбільший національний парк країни, знаний величезними стадами слонів біля водопоїв, і Мана-Пулс на Замбезі, пам’ятка ЮНЕСКО, де заплавою з озерцями мандрують на каное й пішки. Озеро Кариба вабить затопленими лісами й заходами сонця, пагорби Матобо — гранітними брилами й давніми наскельними розписами, Велике Зімбабве — кам’яними руїнами стародавнього міста. Матобо й Велике Зімбабве — теж пам’ятки ЮНЕСКО.

Водоспад найповніший орієнтовно з лютого до травня, коли бризки можуть затуляти краєвид; згодом вода спадає, оголюючи скелю. Сухий сезон, приблизно з травня до жовтня, найкращий для сафарі, а зелений, приблизно з листопада до квітня, приносить дощі, соковиту зелень і птахів. Зімбабве пасує тим, хто поєднує водоспад із сафарі, молодятам, родинам і новачкам у сафарі. Країну легко поєднати з Ботсваною (Чобе, дельта Окаванго; до Касане недалеко дорогою), Лівінгстоном на замбійському березі, ПАР (Кейптаун, Капські виноградники, заповідники Великого Крюгера) чи Маврикієм і Сейшелами.