М’янма

М’янма простягається від пагорбів півночі та сходу до Бенгальської затоки й Андаманського моря, а через її серце тече річка Іраваді. У Янгоні на пагорбі над містом здіймається позолочена пагода Шведагон, що особливо сяє на заході сонця; обсаджені деревами береги озер Кандоджі та Інья кличуть на неквапні прогулянки, а біля річки зберігся квартал будівель колоніальної доби XIX — початку XX століття.

На Шанському нагір’ї лежить озеро Інле з прохолодними туманними ранками: села на палях, плавучі городи, дерев’яні човни й рибалки, а в майстернях ткають шовк і тканину з волокон лотоса та виготовляють срібні вироби. З Янгона чи з озера Інле класичний маршрут веде до Багана — рівнини зі списку ЮНЕСКО в закруті Іраваді з понад двома тисячами храмів і ступ XI–XIII століть — і до Мандалая з мурами й ровом палацу королівської доби. Мергуйський архіпелаг в Андаманському морі — сезонний острівний відпочинок.

День тут починається з мохінги — супу з рисовою локшиною на рибному бульйоні; далі — салат із ферментованого чайного листя (лапхет-тхоук), шанська локшина, карі з безліччю маленьких закусок і гамірні чайні. Найкомфортніше подорожувати в прохолодний сухий сезон, орієнтовно з листопада по лютий; перед мусоном настають спекотні місяці, а дощі тривають приблизно з червня по жовтень. М’янма підійде поціновувачам культури й архітектури, фотографам, шанувальникам неквапних озерних і річкових краєвидів, а також парам.