Кіпр
Кіпр — третій за величиною острів Середземного моря після Сицилії та Сардинії, що лежить у його теплій східній частині. Це країна Європейського Союзу, де розмовляють грецькою, а англійську розуміють майже всюди, тож порозумітися тут легко; рух лівосторонній, і про це варто пам’ятати, сідаючи за кермо. Лімасол на південному узбережжі — найжвавіше курортне місто острова: довга набережна з пальмами тягнеться вздовж моря, у Лімасол Марина стоять яхти, а відновлений Старий порт заповнили ресторани й кав’ярні. У старому місті, серед вузьких вуличок, височіє Лімасольський замок, а на пагорбах за містом лежать винні села з родинними виноробнями, кам’яними будиночками й монастирями. Узбережжя довкола міста зберігає сліди давнини: на сході — руїни античного міста Аматус просто біля моря, на заході — Куріон з античним театром на скелі над затокою, мозаїками в розкопаних віллах і краєвидами, від яких важко відірвати погляд. Ще далі на захід, дорогою до Пафоса, з води здіймається Петра-ту-Роміу — скеля, біля якої, за легендою, з морської піни народилася Афродіта.
Пафос на заході острова — майже музей просто неба, і його античні пам’ятки внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. В Археологічному парку Пафоса збереглися підлоги римських вілл із мозаїками на сюжети грецьких міфів — одні з найкращих у Східному Середземномор’ї, а неподалік, поблизу берега, лежать Царські гробниці: висічені в скелі поховальні двори з колонами, де колись ховали знатних містян. Біля гавані, де гойдаються рибальські човни й прогулянкові судна, стоїть невеликий Пафоський замок, а набережна Като-Пафоса з кав’ярнями та тавернами довго тягнеться вздовж моря. На північному заході, на березі затоки Хрисоху, лежать містечко Поліс і рибальська гавань Лачі — тихіший і зеленіший Кіпр. Звідси починається півострів Акамас: дикі пагорби, ущелини й бухти з прозорою водою, стежки для піших прогулянок і Купальні Афродіти — тінистий грот із джерелом, де, за переказами, купалася богиня. З Лачі човни ходять уздовж берега до Блакитної лагуни, де вода має бірюзовий колір, а плавати з маскою — справжня насолода.
У серці острова здіймаються гори Троодос із сосновими лісами, прохолодою навіть улітку та гірськими селами серед виноградників і садів. Тут розкидані візантійські церкви й монастирі, розписані фресками: десять із них внесено до списку ЮНЕСКО, і багато з них укриті характерними крутими дерев’яними дахами. На південних схилах Троодосу виробляють коммандарію — густе солодке вино з підв’ялених на сонці ягід, яке часто називають найдавнішим іменованим вином світу, що його роблять і досі. За кіпрським столом неодмінно подають халумі на грилі та мезе — довгу низку невеликих страв, від овочів і сирів до риби й м’яса. Сонячних днів тут дуже багато: літо спекотне й сухе, дощі випадають переважно взимку, а море зазвичай тепле для купання приблизно з травня до листопада, найтепліше — у серпні. Весна й осінь пасують для прогулянок горами й Акамасом та огляду розкопок без літньої спеки. Кіпр підійде тим, хто любить пляжі й сонце, родинам із дітьми, парам, гурманам і поціновувачам вина, мандрівникам, яких цікавлять історія та піші маршрути, — і все це в довгий сезон від весни до пізньої осені.
