Болівія

Болівія — країна в глибині Південної Америки без виходу до моря: на заході високогірне плато Альтіплано й засніжені хребти, на сході теплі рівнини та ліси. Ла-Пас заповнює глибокий каньйон під засніженою вершиною Ільїмані; канатні дороги з’єднують місто з Ель-Альто на краю плато, а внизу пропливають барвисті вулиці й ринки. Неподалік серед пагорбів здіймаються вивітрені скельні шпилі Долини Місяця.

На Альтіплано лежать озеро Тітікака з Островом Сонця і Тіаванако — руїни давнього міста, що процвітало приблизно між VI та X століттями. Південніше розкинувся величезний білий солончак Уюні, який після дощу перетворюється на дзеркало. Білий колоніальний центр Сукре й колоніальна архітектура Потосі, що формувалися від XVI століття, внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО. На теплому сході Санта-Крус-де-ла-Сьєрра — жваве сучасне місто й ворота до рівнин та єзуїтських місій Чикітосу, архітектури XVII–XVIII століть, також під охороною ЮНЕСКО.

На столі — сальтеньї (запечені пиріжки із соковитою начинкою), апі з пастелем (теплий напій із фіолетової кукурудзи та смажений пиріжок), страви з кіноа, форель з озера Тітікака, а ще вина й сингані (виноградний бренді) з Тарихи. Сухий сезон, приблизно з травня по жовтень, зазвичай дарує найясніше небо у високогір’ї та прохолодні ночі, а сезон дощів перетворює солончак на дзеркало. У Санта-Крусі тепло й волого. Болівія пасує поціновувачам величних краєвидів, фотографії, культури й колоніальної архітектури, а також парам.