Бутан

Бутан — гімалайське королівство високих долин і лісів, що вкривають понад дві третини країни; над долинами височіють дзонги — білені фортеці-монастирі. Подорожують долина за долиною з власним гідом і водієм, тож поїздка зазвичай поєднує кілька готелів. Паро — долина-брама з аеропортом Паро, єдиним міжнародним у країні, і стежкою до монастиря Такцанг-лакханг, «Гнізда тигриці», на скелі. Невелика столиця Тхімпху — це Ташичо-дзонг, ремесла й ринки.

Дорога на схід веде через перевал Дочу-ла зі 108 чортенами, звідки в ясну днину видно Гімалаї. Нижче — тепліша долина Пунакха з рисовими терасами, де Пунакха-дзонг XVII століття стоїть при злитті двох річок. Довкола Гангтея простягається широка льодовикова долина Пхобджикха з монастирем Гангтей-гомпа; взимку тут здалеку спостерігають чорношиїх журавлів. Бумтанг у центрі країни — долини давніх храмів довкола Джакара.

Між переїздами — піші прогулянки, традиційна стрільба з лука, гаряча кам’яна ванна й обід у фермерському домі: ема-даці (страва з чилі та сиру), червоний рис, масляний чай; барвисті релігійні свята цечу прикрашають сезон. Найкраще — весна (березень – травень) із квітучими рододендронами та осінь (кінець вересня – листопад) із ясними горами й святами. Літо (приблизно червень – серпень) — мусон, зелені долини й хмари; зима у високих долинах холодна й ясна, у долині Пунакха м’якша. Бутан пасує тим, хто шукає культури, природи, ходьби й спокою, парам і прихильникам оздоровчого відпочинку; його легко поєднати з Індією чи Непалом.