Беліз

Беліз — невелика країна на карибському узбережжі Центральної Америки, на південно-східному краю півострова Юкатан. Уздовж берега тягнеться Белізький бар’єрний риф із кораловими острівцями й атолами — він входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. З маскою чи аквалангом пірнають у морському заповіднику Хол-Чан, неподалік від пляжів Сан-Педро на Амбергріс-Кеї, а далі в морі лежить Велика синя діра — місце для занурень. На півдні півострів Пласенсія вабить довгим піщаним пляжем.

У глибині країни, в окрузі Кайо, — тропічний ліс, річки й водоспади, вкрите соснами нагір’я лісового заповідника Маунтін-Пайн-Рідж і сплав на надувних камерах крізь річкові печери. Поруч із Сан-Ігнасіо над річкою Мопан підносяться храми й площі Шунантуніча, а в лісі Чікібуль ховається Караколь. У кронах перегукуються птахи й мавпи-ревуни, з човна часом видно ламантинів, а в сезон — і китових акул; заповідник Кокскомб-Бейсін охороняє ліси, де живуть ягуари.

На столі — рис із квасолею та тушкована курка, свіжі морепродукти, у сезон — лангусти, а на сніданок — фрай-джекс (пампушки зі смаженого тіста). На півдні вирощують какао для шоколаду, а з цукрової тростини роблять ром. Офіційна мова — англійська. Клімат тропічний: сухіший сезон триває приблизно з кінця листопада до травня, дощі приходять пізніше в році, тож подорожувати можна цілий рік. Беліз пасує для поєднання рифу й тропічного лісу в одній подорожі, тим, хто пірнає з аквалангом, парам і родинам.