Сент-Вінсент і Гренадини

Сент-Вінсент і Гренадини — ланцюжок із 32 островів та острівців на півдні Навітряних островів, між Сент-Люсією і Гренадою: на заході — Карибське море, на сході — Атлантичний океан; розмовляють тут англійською. Головний острів, Сент-Вінсент, зелений і вулканічний: гори, вкриті тропічним лісом і прорізані пішохідними стежками, пляжі з чорним піском, а в столиці, Кінгстауні, — ботанічний сад, один із найстаріших у Західній півкулі.

На південь тягнуться Гренадини. Яхти стають на якір у затоці Адміралті-Бей біля містечка Порт-Елізабет на Бекії, де й досі живе ремесло човнярів — від дерев’яних вітрильників до витончених моделей. Мюстік — тихий приватний острів із білими пляжами, Кануан славиться довгими пляжами під захистом рифу, далі — Меро і Юніон, улюблений острів кайтсерферів. В охоронюваному морському парку Тобаго-Кейс безлюдні острівці оточують бірюзову лагуну, де пасуться черепахи, а рифи чудові для плавання з маскою і пірнання. Це край вітрильного спорту: яхтою — від острова до острова.

На столі — свіжі морепродукти і національна страва: запечений на вогні плід хлібного дерева зі смаженим каранксом, морською рибою, родичкою ставриди. Далекі рейси приймає міжнародний аеропорт Аргайл на Сент-Вінсенті, а між островами курсують невеликі літаки й човни. Тепло тут цілий рік, пасати пом’якшують спеку; сухіша пора триває приблизно із січня до травня, вологіша — приблизно з червня до листопада. Ці острови пасують яхтсменам, парам і молодятам, які шукають усамітнення, любителям пірнання і плавання з маскою та всім, хто мріє про незаймані, неквапливі Кариби.